90 років Прилуцької ЦРБ

90 років Прилуцької ЦРБ


Останні масові заходи

Будь сильний духом, українець!

До Дня Конституції у стінах районної бібліотеки...
Традиції українського народу: Зелені свята

Традиційними в Україні є Зелені свята –...
Школа світлофора Моргайлика: казковий фестиваль у бібліотеці!

З початком літніх канікул у школярів прийшли...
Бібліотека в гостях у музею!

Щоб оцінити багатство історії, культури та природи...
Хай сонцю і квітам всміхаються діти!

Саме під таким девізом у стінах Прилуцької...
Наша суть - це збереження краси навколо себе

У чудові травневі дні відзначається Європейський день...

Заходи дитячої бібліотеки

Країна починається з талановитих дітей

Країна починається з талановитих дітей. І якщо...
Хліб – усьому голова

Нещодавно бібліотекарями Прилуцької районної бібліотеки було проведено...
"Подорож до бібліотечного містечка"

З настанням літніх канікул відвідувачів у Прилуцькій...
«Пригоди навколо книги»

Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний...
Засяяло «Бісерне сяйво»

Якось до Прилуцької централь­ної районної бібліотеки завітала...

Літературні ювіляри

4 лютого -135 років від дня народження Василя Костьовича Королів-Старого (1879-1943) – українського письменника діаспори, громадського діяча й видавця, редактора журналу «Книгар», автор книг «Чмелик», «Нечиста сила».

17 березня – 105 років від дня народження Олекси Десняка (Руденка Олексія Гнатовича) (1909-1942) – українського письменника. Автор книг «Десну перейшли батальйони», «Полк Тимофія Черняка», «Удай-ріка», «Тургайський сокіл».

16 квітня – 120 років від дня народження Натана Венгрова (Мойсея Павловича Венгрова)(1894-1962) – російського поета, прозаїка, літературознавця. Редактор журналів «Мурзилка», «Еж», автор книг «Хвои», «Петух», «Мышата», «Зверушки»…

14 липня – 60 років від дня народження Володимира Васильовича Кашки(1954-2006) – поета, прозаїка. Автор книг «Мала методика», «Житло», «Моделі обріїв», «Уроки сірої качки», «Автометодика».

27 серпня – 240 років від дня народження Павла Павловича Білецького-Носенка(1774-1856) – українського поета, письменника, байкаря, перекладача, педагога. Автор «Словника живої української мови», «Грамматики южно-русского языка», роману «Зіновій  Богдан Хмельницький», драми «Іван Золотаренко»…

11 листопада – 90 років від дня народження Ганни Георгіївни Ігнатенко – письменниці, поетеси, літературознавця. Відомі твори «А вода по каменю», «Розмова з тобою», «Студенти», «Сполохи літ», «Мадонна», «У пісню душу переллю», «На дні мого серця»…

19 грудня – 120 років від дня народження Олександра Микитовича Ведміцького (Метеор)(1894-1961) – українського поета, літератора, літературознавця. Автор збірки віршів «Під загравою повстань», «Агітатори», «Шумить тополя», «Вугіль», «Покоси», твору «Тарас Шевченко в Оренбургской ссылке»…

 

 

 

Увійти



МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

 

 

Лічильник

mod_vvisit_counter mod_vvisit_counter mod_vvisit_counter mod_vvisit_counter mod_vvisit_counter mod_vvisit_counter
mod_vvisit_counter сьогодні 92
mod_vvisit_counter вчора 962
mod_vvisit_counter на цьому тижні 92
mod_vvisit_counter минулого тижня 4528
mod_vvisit_counter У цьому місяці 10897
mod_vvisit_counter минулого місяця 15305
mod_vvisit_counter всі дні 106896

Хмаринка тегів





Перлини нашого краю

 

Недалеко від Прилук серед тінистих лісів на берегах тихоплинного Удаю стоїть перлина українського бароко , осередок духовності народу Густинський Свято-Троїцький монастир. Його засновано 1600 року старцем Іоасафом, який прийшов з Києво-Печерської Лаври. Князі Вишневецькі подарували монастирю просторі угіддя. Наприкінці ХVІІІ ст. Обитель процвітала, вважалася чи не найбагатшою з усіх, її називали „другою лаврою” згідно з указом імператриці Катерини ІІ у 1793 р. монастир закрили і перетворили у парафіяльну Троїцьку церкву. Але вже в 1844 р. за настійною вимогою полтавського архієпископа Гедеона монастир поповнює свою діяльність. Тут у свій час були святі: Димитрій Ростовський (Туптало), Іоасаф Бєлгородський. Згодом тут бував і Т. Г.Шевченко залишивши для нас малюнки Густинських церков. Чимало випробувань і страждань випало на долю монастиря. Так уже склалося в історії Густинської обителі, що нині вона переживає четверте відродження. І знов над тихим Удаєм висить Густинь...

Історії Густинського Свято-Троїцького монастиря присвячено наш рекомендаційний список літератури.

До нього включені книги, статті з газет та журналів. А пропонуємо ми його всім, хто цікавиться історією рідного краю, зокрема краєзнавцям, учням та студентам. Література в списку розміщена в алфавіті авторів. Рекомендаційний список літератури частково анотований. Добір матеріалів закінчено у квітні 2005 року.

Рекомендаційний список літератури

1. Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч – К.: Ат Обереги. - 1991. – С.30.

На кошти І. Мазепи побудовані церкви в Густині.

2. Апанович Е. Рукописная светская книга ХVІІІ в. на Украине: Историч. сборники. – К.: Наук. думка. – 1983 – 221 с.

С. 66 - 77 – Густинская летопись.

3. Густинський монастир. – К.: УРЕ. – 1990. – С.207.

4. Густинський Свято - Троїцький монастир. – К.: Точка зору. – 2000. – 14 с.

5. Густинський літопис // Чернігівщина : Енцикл. довідник. – К., 1990. – С. 205-206.

6. Куриленко М. Густинський Свято-Троїцький монастир. – К.: 1998. – 88 с.

7. Куриленко М. Прилуцьке благочиння: історія, трагедія, відродження – Чернігів, РВК „ Десн. правда”, - 2001. – 428 с. - С.29 – 127 Густинський Свято-Троїцький монастир.

8. Миколаївська церква в Густині // Чернігівщина.: Енциклопедичний довідник. – К., 1990. – С.449-450.

9. Панченко В. Світло Густині // Чернігівщина incognita. Чернігів, 2004. – С.331-335.

10. Перлини Східної Чернігівщини - БМ: 2008.-82 С.

* * * * * *

1. Владова Н. У Густині з'явився газ // Прилуччина. - 2007. - 23 трав.

2. Во славу Трійці Святої // Правда Прилуччини. – 2000. – 17 травня

400 років Густинському монастирю

3. Гайдай Г. Во славу Трійці Святої: До 400-річчя заснування Густинського монастиря // Правда Прилуччини. – 2000. 17, 24, 31, 10 червня.

4. Гайдай Г. Густинський пантеон // Скарбниця. – 1995. - №7. – С.7.

5. Гайдай Г. По рідному краю. Про Густиню. // Скарбниця. – 1993. - №11. – С. 5-8, №12. – С. 6-7, №1. – С.2-6.

6. Гринь М. І знову чарує Густинський монастир //Десн. Правда. – 2000. – 6 січ

7. Густинському монастирю 400 років // Пр. Прилуччини. – 2000. – 17 червня.

8. Іванченко О. Призначення творити добро // Прилуччина. - 2006.- 5 серп.

9. І на Стрітенській церкві заясніють хрести // Прилуччина. - 2007. - 3 серп.

Стрітенську церкву міською громадою передано Густинському Свято-Троїцькому монастирю.

10. Криворучко В. Густиня вітала своїх меценатів // Прилуччина. – 2003. – 22 жовтня.

Вручення церковних нагород.

11. Куриленко М. Густинські святині: Про святі Євангелія Густинського монастиря // Прилуччина. – 2002. – 1 травня.

12. Куриленко М. Духовне відродження // Правда Прилуччини. – 1999. – 24 лист.

13. Лукаш О. Густинські експромти // Правда Прилуччини. – 1996. – 28 вересня.

Спроба художнього осмислення величі Густині.

14. Махіна Л. Крізь сивину століть // Десн. Правда. – 2000. – 15 червня.

Густинському Свято-Троїцькому монастирю – 4000.

15. Макаренко Н. Щастя жити в злагоді з собою і богом // молодь України. – 1999. – 14 жовт.

Минуле і сучасне Густинської обителі.

16. Мишко Д.І. Густинський літопис, як історичне джерело // Укр.. істор. Журнал. – 1971. - №4. – С.69-73.

17. Над тихим Удаєм висить Густинь // Молодь України. – 1999. – 14 груд.

18. Орден княгині Ольги – настоятельниці монастиря // Черніг. вісник. – 2003. – 22 трав.

Матушці Вірі (В.Г. Таран) вручено орден кн.. Ольги ІІст. Раніше її вже було нагороджено орденом княгині Ольги ІІІ ст..

19. Пам’ятник віри: Густинський Свято-Троїцький монастир // Скарбниця. – 1995. - № 8. - № 9.

20. Пащенко В. В променях віри і надії // Прилуччина. – 2003. – 21 трав.

Про екскурсію до Густинського Свято-Троїцького монастиря дітей-сиріт та дітей-інвалідів.

21. Поповнення в Густинській обителі // Прилуччина. – 2005. – 20 квіт.

Постриг у Свято-Троїцькому монастирі.

22. Риженко А. Скарбниця пам’яток // Десн. правда. – 1979. – 25 лип.

Про Густинський монастир, як архітектурний пам’ятник.

23. Сапон В. Густинський Свято-Троїцький монастир // Десн. правда. – 2005. – 14 квіт.

24. Сидорова В. Густинський монастир прийняв нових черниць // Черніг. вісник. - 2005.- 28 квіт.

25. Турянчик І. Вручено орден // Пр. Прилуччини. – 2000. – 8 лип.

Ігуменії Вірі вручено Орден княгині Ольги ІІІ ст..

26. Черненко Л. Густиня чекає // Біла хата. - 2007. - 4 трав.

27. Черненко Л. Життєдайне джерело не згасає // Чернігів. вісник. – 2000. – 17 черв.

Про обитель в Густині.

28. Черненко Л. Накануне Пасхи в Густине // В двух словах. – 2004. – 8 квіт.

29. Черненко Л. Четверте Воскресіння Густині // Біла хата. – 2004. – 9 квіт.

Про Густинський монастир

30. Черненко Л. Шлях до Густині // Біла хата. - 2006. - 23 черв.


Рекомендаційний список склала Г.М. Горіла – провідний бібліограф Прилуцької ЦБС

Коротка історична довідка про село Густиня

За трасою Суми – Київ повз березовий гайок у глибокому яру, дорогою потряпляємо до Густині. Назва цьго села походить від слова густини – густого лісу, який ріс тоді на місці села.

Вперше згадується під назвою Підмонастирська слобідка в 1794 році. Підмонастирська слобідка виникла біля Густинського монастиря, мабуть ще в XVII ст., або на початку XVIII ст., бо в 1797 році у слобідці налічувалось 42 душі чоловічої статі податного населення. Це свідчить, що Підмонастирська слобідка існувала досить давно. Все доросле населення займалося землеробством. За селом було закріплено 434 дес. придатної землі. Діяла церковнопарафіяльна школа. Підмонастирська слобідка входила до складу Переволочанської сотні Прилуцького полку. Підмонастирська слобідка належала Густинському монастиреві до виведення його за штат 1786 року. Після цього підлеглі монастирю селяни були переведені в казенні, а Підмонастирська слобода забрана в казну. У 1859 р. звалася слобода казенна Підмонастирська (Густиня). А з 1930 року – слобода Густиня. У 1958 р. хутір Густиню перейменовано в село Густиня. Село Густиня по праву пишається пам’яткою минулих століть – Свято-Троїцьким Густинським жіночим монастирем. Цьому монастирю 19 червня 2005 року виповнилося 405 років. Його заснували 1600 року. Старець Іосаф з братіями, які прийшли з Києво-Печерської лаври, на відлюдному острові з усіх боків оточеному водою та густими дрімучими лісами. Гроші на будівнцтво Троїцької церкви пожертвував гетьман І. Самойлович. Князі Вишневецькі подарували монастирю просторі угіддя. На кінець XVIII ст. монастир процвітав, вважався чи не найбагатшим. Святу обитель називали „другою Лаврою”. Саме в ті часи проходили знамениті Густинські ярмарки. З усіх губерній з’їжджався сюди праведний люд продавати і купувати овець, мед, солодощі, рибу, яблука. Будувались рядами ятки та крамнички – лавки. Були на цих ярмарках цирк, каруселі. Люду збиралося так багато, що з усіх шести криниць вода випивалась і тоді її брали з річки Удаю. Монастир у різні часи відвідували і гетьман Сагайдачний, Осип Бодянський, Григорій Сковорода, Іван Мазепа, на пожертви якого збудована була Воскресенська (Мазепинська) церква.

Густинський монастир був осередком духовності, мистецтва і ремесел на Лівобережній Україні. У другій половині XVIII ст. він володів 3000 тис. десятинами землі, та більш ніх 3000 кріпаків. У монастирських володіннях випалювали цеглу, виливали дзвони, ткали полотно і килими. На винокурнях робили вино, випікали хліб у пекарнях. Всім відомий і „Густинський літопис” написаний древнім літописцем. Існувала тоді в монастирі чудова бібліотека, архів та багато інших цікавих та цінних речей. При Катерині II Густинський Свято-Троїцький монастир було ліквідовано, а всі монастирські багатства відібрані.

1845 року у Густиню завітав Т.Г. Шевченко, маючи за мету змалювати архітектурні та історичні пам’ятки монастиря. Працював у Густині Тарас Григорович цілий день. Це було 28 червня 1845 року. Увечері поет з Густині пішов на Прилуки через Боршну. На околиці с. Валок заходив у шинок Омелька Самійленка, довго відпочивав під Боршенським вітряком.

Тут, у Густині у свій час бували святі Димитрій Ростовський (в миру Д. Топтало), Іоасаф Бєлгородський. Завжди Божа благодать розливається над цим краєм, допомагає відродитися з руїн. Ще одне відродження почалося з лютого 1994 року, а зареєстровано монастир 27 березня 1995 року. Піднялися з руїн і діють Свято-Троїцький собор, Воскресенська, Петропавлівська, Миколаївська, відновлені побутові приміщення, келії і т.д.

Село Густиня оточене горами, болотами. Між селами Маціївка та Густиня знаходиться мішаний ліс з липами, кленами та вільхами. В сторону с. Заудаївки на північ лежить болото, яке не має назви.

Крізь сивину століть дивиться на нинішнє життя відроджений Свято-Троїцький монастир. І горнеться до нього Підмонастирська слобідка Густиня, колиска дитинства, старовинне село, окраса Удайського краю.

Г. Горіла – м. Прилуки

В. Тестющенко – с. Замістя.

Густиня як осередок мистецтва

Наприкінці XVII століття живописом було оздоблено інтер’єр Троїцького собору Густинськогго монастиря, з’явилися нові настінні композиції в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.

До визначних творів монументального живопису належав стінопис Троїцького собору Густинського монастиря та полтавського Хрестовоздвиженського монастиря (кінець XVII – початок XVIII ст.). У цих пам’ятках поряд з новими тенденціями виявились риси, притаманні київській школі на ранньому етапі її розвитку, коли давньоруські традиції були особливо відчутними.

У Троїцькій церкві Густинського монастиря перважали не сюжетно пов’язані між собою композиції, а зображення поодиноких фігур та окремих сцен. На всіх чотирьох підпружних арках, зокрема, як і в Софії Київській, розміщено в облямуванні півпостаті святих мучеників. Безумовно, що саме під впливом навколишньої дійсності іконописці включили в цикл образів, розміщених на арках, постаті святих воїнів: Івана-воїна, Федора Тірона та інших. Подих тогочасної епохи відчувається і в образі архангела Михаїла, зображеного з оголеним мечем у руці. Більша частина цього стінопису поновлювалась. Окремі композиції виконано дещо пізніше, наприклад сцена „Савл перед Агрипіною”, портрет Димитрія Ростовського та інші.

У другій половині XVII – на початку XVIII століття в окремих монументальних композиціях ряду храмів, у тому числі київських, помітно тяжіння до символічної розробки сюжетів, нерідко з використанням західних мотивів. У Густинському соборі символічно трактовано храмове зображення – „Новозавітна Трійця”, розміщене в головному куполі. Композицію побудовано тут по периметру основи купола. Складається вона з постатей ангелів та великої постаті бога-отця, увінчаного митрою, що тримає на колінах тіло Христа. В центрі купола голуб – символ святого духа. У самій побудові композиції, розрахованій на певний ілюзіоністичний ефект, можна вбачати вплив барочного плафонного живопису.

Для живопису інтер’єра того часу характерне включення титарського портрета. У Густинському соборі на боковій площині стовпа зображено гетьмана Івана Самойловича.

Домова церква в честь великомучениці Варвари. Ікони для Домової церкви в честь великомучениці Варвари написані в Санкт-Петербурзі художником Парченним у древньовізантійському стилі.

У 1654 році арабський мандрівник Петро Алеппський захоплювався майстерністю золотарів, побачивши їх роботу в Густинському монастирі: „Иконостас (Троїцького собору – О. С.) и тябла усляждают взоры и изумляют смотрящего; ни один человек не в силах описать этот иконостас, его громадность, высоту, обилие его позолоты, вид и блеск… под иконами позолоченные блестящие столбы… число резных, позолоченных колон, двенадцать – но они тоньше нижних. Резьба царских ворот удивительна, позолота роскошная; они сработаны со всевозможным искусством и ни чем не отличаются от (злато) кованных, сияют и блещут прекрасной позолотой и ночью сверкают как молния”.

Поділись статтею в соціальній мережі:

Екоакція!

Інформаційні партнери

Наші благодійники

Сердечно дякуємо Вам, дорогі наші благодійники! Бажаємо удачі і надіємось на подальшу співпрацю.

Юрій Володимирович Коптєв - російський і український підприємець у будівельній галузі.

Микола Миколайович Рудьковський - депутат Верховної ради, засновник Благодійного фонду "Миколи Рудьковського"

Розко Валерій Дмитрович - екс-керуючий Малодівицьким відділенням ДП у "Нафком-Агро"

Супруненко Людмила Миколаївна - генеральний директор агропромислового об'єднання ім. І. Супруненка

Малик Василь Іванович - заступник директора з економічного розвитку ТОВ "Дружба-Нова"

Ященко Анатолій Миколайович - керівник ТОВ "Онікс"

Подяка читачам!

Адміністрація та колектив бібліотеки висловлює щиру подяку за подаровану літературу таким користувачам:

Клочко Олені Олександрівні

Ричику Валерію Георгійовичу

Бутку Леоніду Сергійовичу

Вастьяновій Любов Михайлівні

Лобатенко Світлані Сергіївні

Зінченко Анатолію Никифоровичу

Ми вдячні Вам за допомогу та співпрацю

Письменники

Роман Марусич

Роман Марусич народився у м.Прилуки, Чернігівської області. Навчався у школі...
Скиба Юрій Віталійович

"Залиш майбутньому" -перша збірка авторської пісні та віршів викладача природничих...
Дробот Микола Григорович

Микола Григорович Дробот народився 18 листопада 1947 року в...
Лепська Тетяна Григорівна

Народилася у селищі Мала Дівиця на Прилуччині в родині педагога...
Суховерський Анатолій Михайлович

Суховерський А.М. народився 21 вересня 1956 року в селі Голубівка...

Молоді таланти

Доброштан Альона

Доброштан Альона народилася і навчається в селищі Ладан. З 2003...
Ромець Сніжана

Ромець Сніжані 11 років. Народилася в селі Обичів. До першого...
Михалко Софія

Михалко Софія народилася і навчається у селі Яблунівка Прилуцького району....
Василевич Валерія

Василевич Валерія народилася і навчається у 8 класі Яблунівської ЗОШ...
Вовк Катерина

Катерина Вовк На березі тихоплинної річки Рудки, в мальовничому селі Дубовий...

Ми на google карті

Проверка тИЦ и PR